КУЛЬТУРА І МИСТЕЦТВО ІВАНО-ФРАНКІВЩИНИ


 



Край входить до складу історичної території - Галичини, що одержала назву від давньої столиці – Галича. Галичина розміщена на перехресті доріг між Заходом і Сходом, Північчю і Півднем – у південно-західній частині України.

Ще наш край зветься Прикарпаття, бо із заходу він прилягає до зелених Карпат. Вважається, що значне розселення автохтонними мешканцями території нашої держави спочатку відбувалося із Заходу. Через Івано-Франківщину протікає третина усіх українських річок – понад сім тисяч. Найчистіша річка Європи – Лімниця знаходиться на Івано-Франківщині. У с.Старуня Богородчанського району, в озокеритній шахті добуто було мамонта та шерстистого носорога. Одна з найдавніших доменних печей Європи розташовувалась у Рожнятівському районі.


5-6 тисячоліть тому на північ від Галича, за Дністром, жили загадкові трипільці, будували величезні житла. Кераміка трипільська так само мальована, як і теперішня гуцульська. Високого розвитку Галичина досягла за княжіння Ростиславовичів і Романовичів. Галицько-Волинське князівство, особливо за часів короля Данила, розширило свої володіння й перетворилося в одну з найпотужніших держав Європи, що зуміла припинити експансію татар на захід.

Галичина здавна найбільш густозаселена територія України. Завдяки особливостям традиційного життя, місцевим говіркам, культурі, одязі, побуту, розселенням та іншому, в краї гармонійно співіснують кілька етнографічних груп : бойки, гуцули, лемки, покутяни, ополяни. Поза усяким сумнівом, можемо пишатися тим, що наша держава робить багато для збереження і примноження високодуховних традицій нашого народу. Культура України ще довго буде нашим найбільш бажаним експортним продуктом, значний потенціал якого нещодавно зафіксований європейською перемогою співачки, уродженки Рогатинщини Руслани Лижичко. Яскраво і колоритно можна це побачити на прикладі збережених традицій етнографічних груп Івано-Франківщини.

Отже, бойки заселяють узбіччя середньої частини Карпат. Раніше на Бойківщині займалися переважно скотарством, лісорозробками, видобуванням солі, ковальством. Пізніше тут ровинулося землеробство, тваринництво. У містах Калуші, Долині , Болехові добрий розвиток має хімічна, нафтова, лісотехнічна промисловість.

На території, яку заселяють бойки, збереглися пам'ятки монументального народного будівництва – дерев'яні каплиці, дзвіниці, церкви.

Знамениті бойки – Юрій Дрогобицький ( професор Краківського університету, згодом ректор університету в Болонії); гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний; письменники - Іван Франко, Іван Вагилевич, Антін Могильницький; політичний діяч Степан Бандера та багато інших.

Потужно впливає на розвиток творчого потенціалу Бойківщини проведення різноманітних культурно-мистецьких заходів. Зокрема, Міжнародний фольклорний фестиваль бойків “Бойківська ватра” уже вдруге засвідчує велику зацікавленість гостей та учасників з усієї України та зарубіжжя. Це підтверджують учасники Другого міжнародного фольклорного фестивалю бойків “Бойківська ватра” з Польщі, Румунії та 12 областей нашої держави. А ще,безумовно, посилять позитивні враження про бойків – їхня гостинність, самобутня культура, краса природи, вдале господарювання. Наприклад, у с.Спас Рожнятівського району гарно оздоблений Народний дім має у приміщенні власний фонтан із підсвіткою. Селище Перегінське за добробутом, який простежується у цілих архітектурних ансамблях перегінчан називають “Бойківським голівудом”.

Долинська центральна районна бібліотека та Вигодська селищна бібліотека відкрили у своїх приміщеннях Інтернет-центр, що, звичайно, ще більше розкриє можливості для взамообміну інформацією про прекрасний Бойківський край.

Гуцули розміщені у південно-східній частині Карпат, у межах Галичини, Буковини, Закарпаття. Мальовнича частина українських Карпат визначила спосіб життя, заняття скотарством, народними промислами, деревообробкою, писанкарством.

На території Гуцульщини сформувались родинні школи різьбярів, гончарів, вишивальниць, ткачів. Гуцульщина має дерев'яні церкви 16-20 ст., збудовані в традиційних народних формах. Гуцульському одягу притаманні окремі риси вбрання інших регіонів України (Подніпров”я) та південних слов'ян (болгар, хорватів, сербів). Найвідомішим різьбярем, який відчутно розвинув та удосконалив техніку гуцульського “сухого” різьблення – без застосування інших матеріалів був Юрій Шкрібляк (1822-1884 рр). відповідно до мотивів різьби, він придумував нові форми доліт, стамесок, удосконалив техніку різьблення.

Славетні гуцули – письменники, поети Юрій Федькович, Марко Черемшина, Тарас Мельничук, Роман Іваничук. Гуцули також проводять фестивалі міжнародного рангу (уже проведено тринадцять фестивалів), на які з'їжджаються представники цієї етнографічної групи українців зі всього світу. Нещодавно тут у гуцульському стилі відкрили новозбудований Народний дім у с.Верхній Ясенів Верховинського району. Нову школу мистецтв цьогоріч мають мешканці Косова.

Покутяни займають територію на північний схід від гуцулів. На Покутті розвинуто землеробство, чимало мешканців займаються декоративно-ужитковим мистецтвом (килимарством, вишиванням, гончарством, писанкарством).

Землі Покуття – найродючіші в області. Покутський одяг зберіг чимало архаїчних елементів і відрізняється стриманістю і привабливістю. Покутські села розташовувались здебільшого у низинах.

Ополяни заселяють Опілля – західну частину Подільської височини. основне заняття мешканців – землеробство. Культурою і побутом ополяни близькі до Покуття й Поділля. Вони використовують бісер, рослинний орнамент у вишивці.

Лемки проживають на пограниччі з бойками. Основна частина території лемків розміщена поза Галичиною – на Закарпатті і в Польщі. Вони зберегли свої звичаї, обряди, окремі риси матеріальної культури в одязі, їжі, тощо. У Рогатинському, Коломийському та інших районах області окремими селами проживають лемки, насильно переселені з Польщі після ІІ світової війни.

З Лемківщини походять: митрополит Йосиф Сембратович, композитор Михайло Вербицький.

Івано-Франківщина багата історичними та культурними традиціями. Тут народилися і творили Василь Стефаник, Лесь Мартович, Марко Черемшина, Василь Верховинець. В усі часи визвольної боротьби наша земля давала приклад величі й нескореності національного духу. На зламі 19-20 ст. тут зародилась Галицька Січ, згодом Івано-Франківськ (тоді Станіслав) став столицею ЗУНР. На боротьбу з коричневим та червоним фашизмом стали бійці Української Повстанської Армії.

Прикарпаття – один з небагатьох країв, де збережено культуру чи не в усіх її проявах.

Розвиток культури і мистецтва Прикарпаття тісно пов'язаний з історією й діяльністю обласних установ та мистецьких закладів, більшість яких була створена у 40 роках минулого століття. Саме тут сформувалися провідні мистецькі колективи - трупа обласного музично-драматичного театру ім.І.Франка, Державний гуцульський ансамбль пісні і танцю, камерний оркестр обласної філармонії, симфонічний оркестр та інші колективи Івано-Франківського музичного училища ім.Д.Січинського, Калуського училища культури.

Мистецьку славу краю примножують народні артисти України Христина Фіцалович, Петро Терпелюк, Петро Князевич, Михайло Кривень, Богдан Сташків, заслужені діячі мистецтв України Михайло Сливоцький, Анатолій Грицан, Олександр Семенюк, Михайло Мокрецький, заслужені артисти України Роман Іваницький, Жанна Добряк-Готв”янська, Олег Герета та багато інших.

В області проводиться послідовна політика підтримки культури. Засновано такі обласні премії для діячів культури і мистецтва : імені Василя Стефаника – в галузі літератури; імені Віталія Смоляка – в галузі театрального мистецтва, імені Ярослава Лукавецького – в галузі образотворчого мистецтва, імені Дениса Січинського – в галузі музичного мистецтва.

Потенціал для розвитку галузі найбільш відповідальної за духовне здоров'я нації досить значний . Позитивні тенденції для розвитку культури Прикарпатського краю значною мірою забезпечив Указ Президента України Л.Д.Кучми, яким 2003 рік був оголошений Роком культури. Його реалізація проходила так, що і в обласному центрі, і на місцях було винайдено можливості матеріально підкріпити розвиток культури в області. Доказом успішного поступу галузі культури, добре налагодженої співпраці на благо культури голови облдержадміністрації М.Вишиванюка та голови обласної ради В.Бруса є виступ митців Івано-Франківщини з програмою “Різдво в Карпатах”, яка відбувалась в рамках проведення Всеукраїнського огляду народної творчості. Збережена автентика та професіоналізм виконавців зібрали чимало позитивних відгуків від ЗМІ України та зарубіжжя. Якісно сприяли утвердженню засад духовності культурно-мистецькі заклади області. Зараз в області нараховується 738 закладів культури клубного типу, 56 дитячих шкіл естетичного виховання, 5 театрально-концертних установ, 12 державних і 70 громадських музеїв, 4 театри , обласна філармонія, інститут культури Прикарпатського університету ім. В.Стефаника, Івано-Франківське музичне училище ім. Д.Січинського, Калуське училище культури, Науково-методичний центр культури Прикарпаття, 3 парки культури. При клубах функціонують 3687 художніх колективів..

311 колективів художньої самодіяльності Івано-Франківщини носять звання “народний аматорський” та 31 колектив - “зразковий аматорський”.

Бібліотечна мережа області нараховує 757 бібліотек, послугами яких скористалось понад 561 тис. читачів. У центрі уваги бібліотечних установ області - розширення інформаційних послуг для своїх користувачів. Користувачі обласної універсальної наукової бібліотеки ім.І.Франка мають безкоштовний доступ до вітчизняних та світових джерел інформації через мережу “Інтернет”, завдяки спільному проекту бібліотеки та Посольства США в Україні.

Спільно з Міжнародним фондом “Відродження” та завдяки підтримці облдержадміністрації, реалізується Проект створення інформаційного порталу. Завершується робота з переведення інформації в електронну версію. У червні 2004 року до Дня захисту дітей завершено капітальний ремонт обласної дитячої бібліотеки, проведено внутрішні опоряджувальні роботи приміщення, придбано інвентар для бібліотеки .

Активно діють в області музеї. В 11 державних і 76 громадських музеях області зберігається майже 190 тис. експонатів. В управлінні культури облдержадміністрації створено відділ з питань охорони культурної спадщини, який веде контроль за станом обліку, використання та збереження пам'яток культурної спадщини в області.

Завдяки таланту відомих майстрів та творчої молоді обласного українського музично-драматичного театру ім.. І.Франка, обласної філармонії, обласного театру ляльок ім.. М.Підгірянки, обласного театру фольклору, масових свят і видовищ, а також Коломийського обласного драматичного театру, при підтримці органів державної влади культура Прикарпаття отримала можливість піднятися на вищий ступінь художнього розвитку. Відбулися гастролі колективів філармонії у Польщі, Угорщині, Італії, Луганській і Донецькій областях. Колектив Коломийського драмтеатру побував у Румунії з виставою “Земля”, приурочену відзначенню 140–ї річниці від дня народження Ольги Кобилянської у м.Сучаві Союзом українців Румунії.

В області функціонує 54 початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, де навчаються 10259 учнів і працює 1451 викладач.

Традиційними і популярними стали конкурси піаністів ім. В.Барвінського, “Водограй”, “ Концертино,“ “Танцює юнь Прикарпаття”, “ Весняні голоси”. Переможці обласних конкурсів і обдаровані діти беруть участь і здобувають перемогу у Всеукраїнських та Міжнародних творчих змаганнях, програмі Українського фонду культури “ Нові імена України”.

Окрасою області є Брошнівська, Тисменицька школи мистецтв, Вигодська музична школа, Надвірнянська художня школа, навчальні заклади м. Івано-Франківська. За згаданий період нове приміщення отримала Косівська дитяча школа мистецтв.

Для покращення матеріально-технічного забезпечення, на виконання Державної програми розвитку культури на період до 2007 року, діє розпорядження облдержадміністрації про програму розвитку культури області на вищезгаданий період. Цей документ забезпечить створення і оновлення матеріальної бази культури нашого регіону.

Для комплексного виконання робіт із встановлення в закладах культури сучасної опалювальної системи, управління культури облдержадміністрації приступає до підготовки обласної програми “Теплий заклад 2005-2010 рр.” В усіх закладах культури заплановано виконати монтаж системи охоронної та пожежної сигналізації. У газифікованих закладах культури - перейти на локальне опалення.

Управління культури облдержадміністрації свою роботу на таких основних напрямках:

* Зберегти інфраструктуру та кадровий потенціал закладів культури і мистецтв області,
* Забезпечити гідне представлення художніх колективів та виконавців на теренах нашої держави та в світовому культурному просторі,
* Створити умови для становлення і підтримки творчої молоді,
* Підтримувати заходи, що утверджують національні скарби традиційного народного мистецтва.

Плануючи роботу на майбутнє, і надалі акцентуємо, що головним завданням у сфері розвитку народної творчості є збереження та розвиток усіх жанрів аматорського мистецтва. З цією метою будемо скеровувати зусилля на зростання виконавської майстерності колективів і виконавців, широко використовувати твори українських авторів, класичну спадщину, унікальні зразки фольклору, поліпшувати матеріально-технічну базу закладів культури.


Ласкаво просимо на Івано-Франківщину, яка зачарує вас багатством збережених традицій, звичаїв, обрядів, професійним та аматорським мистецтвом!

 

ДОДАТКОВІ ЛІНКИ


 
 
 
РЕКЛАМА






НАШI ПАРТНЕРИ


     


Контакт - Про проект

CARPATHIAN GUIDE 2006-2018 © All rights reserved
CARPATHIAN GUIDE