МІСТО СНЯТИН - ІСТОРИЧНА ДОВІДКА


 



На лівому березі ріки Прут здалека видно сріблясті куполи церков, гордо височить вежа міської ратуші. Це – древнє покутське місто Снятин. Історики вважають, що місто Снятин виникло як фортифікаційна споруда, з метою охорони торгового шляху до соляних місць і для служіння опорним пунктом князівським дружинам.

Воно має свою багатовікову історію, яскраві сторінки боротьби про її іноземних загарбників, за своє соціальне визволення. Снятин був свідком багатьох ІСТОРИЧНИХ подій.

Перша письмова згадка про Снятин датується 1158 роком (Іпатіївський літопис). У працях Т.Шараневичг і Д.Зубицького відзначається, що в 50-60-х роках XII ст. важливий відрізок торгового і стратегічного шляху по річці Прут охороняв Коснятин Сірославович, відомий воєначальник і впливовий боярин при дворі галицького князя Ярослава Осмомисла. У 1158-1159р.р. він відстоював Снятин від наступаючого шеститисячного війська Івана Ростиславовича (Берладника). Є думка, що назва міста походить від його імені. Є й інша версія про походження назви міста Снятин. Старожили схильні вважати, що назва виникла від слова "Стинати". За легендою турки і татари в одному з набігів постинали голови всім жителям міста, з тих пір воно стало відомим як "Стятин".

В ХПІ-ХІУ ст. місто входило до Галицько-волинського князівства. З 1349 року Східна Галичина з Покуттям переходить під владу польського короля Казимира II. Снятин стає центром староства. Першим старостою був німець Отто де Хадеч. Йому належали землі між Прутом і Дністром. Місто ставало великим торговим центром з великим ярмарком.

Протягом ХІV-ХVІ ст. місто неодноразово терпіло від несподіваних наскоків грабіжників.

Особливо спустошливими для Снятина вони були в 1498, 1520-1524.1589,1594 та 1621 роках. Незважаючи на тяжку боротьбу з ворогами, Снятин розвивається як торгово-економічний центр. Але, в середині 14 ст. Галицько-Волинське князівство, знесилене важкою боротьбою з татаро-монголами, знекровлене князівськими та боярськими смутами, частими нападами польських, литовських та угорських феодалів – занепадає. Цим скористалася Польща і в другій половині 14 ст. захопили західне-українські землі. З цього часу Прикарпаття терпіло важкий соціальний і національний гніт, який викликав невдоволення народних мас. В 1457 році виникло селянське повстання під проводом Лева. Повстанці захопили Снятин, але скоро були розгромлені. В 1490-1492 рр. вибухнуло нове антифеодальне повстання під проводом Івана Мухи (дехто з істориків вважає, що І.Муха був уродженцем Снятина, або пограниччя з Молдовою). У цьому повстанні брали участь багато жителів Снятина та його околиць.

Великий вплив на розгортання антифеодальної боротьби західноукраїнського народу мала визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького (1648-1654).

У цей час на околицях Снятина діяли загони Леся Березовського, Микити Горбачека, Григорія Угорницького. В 1665 році повстанці штурмом здобули Снятин, зруйнували новозбудований замок. Повстання знову було придушено.

У другій половині 16 ст. великого розмаху набув опришківський рух, який не оминув і

Снятинщини. В 1646 р. на відкриту боротьбу проти старости Потоцького вступили снятинці на чолі з Пинтою, але зазнали невдачі.

І хоч на території міста й околиць безперервно точилися війни, виникали стихійні бунти місцевого населення, воно продовжувало жити і розвиватися. Сприяло цьому надання Снятину в 1448 році Магдебурзького права. Місто мало свій герб і знамено.

Снятин 16-17 ст. був важливим економічним центром, де йшла іквава торгівля і розташувалась головна митниця на Молдавському торговому шляху. Наприкінці 16 ст. у Снятині проживали ремісники 15 професій. Розвиткові ремесел сприяли вірмени, які почали заселяти місто з 1628 року, розвиткові сільського господарства сприяли німці, які приїхали до Снятина із Баварії, Бадена, Вюртемберга, Нассау в 1777-1787 рр.

На ярмарки до Снятина з’їжджалися купці з Волощини, Туреччини, Кримського ханства. Розвинуте місто продовжувало привертати увагу татарських орд. З 1590 до 1648 рр. татари 29 разів нападали на Снятин, при цьому підпалювали його 5 разів.

У 1772 р. за першим поділом Польщі Галичина потрапила під владу Австрії, під якою була до 1918р.

Наприкінці 19 на початку 20 ст. Снятин був осередком громадсько-політичного життя. Тут формується прогресивна течія на чолі якої з середини 70-х років став І.Я Франко. У статті «Теперішня хвиля і русини» він писав: "Найтяжча рана, котра тепер обезсилює нас тут в Галичині – це розчетвертування нашої землі і нашого народа...". Прогресивні ідеї І. Франка торкнулися Снятинщини, тут відбуваються багатотисячні віча, які вимагають демократичних свобод. Двічі на таких вічах у Снятині виступив І.Франко. їх організатором була радикальна партія, створена за ініціативою І. Франка та М.Павлика.

Велике значення для розвитку культури краю мали тісні зв'язки з прогресивними діячами Лівобережжя України. У 1875 році у Снятині з великим успіхом відбулися гастролі театру товариства «Руська бесіда», у складі якого виступав видатний актор і драматург М.Л.Кропивницький. В 1903 році снятинці вітали класика української музика М.В.Лисенка. У тому ж році у складі галицької делегації В.Стефаник брав участь у торжествах з нагоди відкриття пам'ятника І. Котляревському в Полтаві. Під впливом цих взаємозв'язків росла свідомість мас.

У березні 1881 р. Теофіл Кобринський організовує в Снятині першу українську читальню, яка в 1899 р. була реорганізована в філію товариства "Просвіта". На теренах Снятинщини виникають товариства "Січ", "Боян", "Просвіта", "Союз Українок". Під впливом їхньої діяльності формувалися письменники та громадські діячі демократичного напрямку – Василь Стефаник, Лесь Мартович, Марко Черемшина, відомі в українській літературі під назвою "Покутська трійця". Ці письменники внесли значний вклад у розвиток української і світової новелістики, дали поштовх розвитку культури у найбільш відсталому закутку У країни.

У Снятині народилися видатний художник-графік Василь Касіян, композитор Роман Симович. Проживали українські письменники В.Самійленко, В.Хроцович, П.Голота, Н.Кобринська, М.Черемшина, художники О.Сорохтей, О.Плешкан, Я.Лукавецький.

Сучасний Снятин — це ошатне європейське містечко, яке продовжує прогресивні традиції. Тут зберігається пам'ять давніх історичних подій і видатних людей, які були творцями української державності, української культури. Місто є столицею Покуття, районним центром.

Населення міста становить 10499 чол. (за даними перепису 2001 р.).

 

ДОДАТКОВІ ЛІНКИ


 
 
 
РЕКЛАМА






НАШI ПАРТНЕРИ


     


Контакт - Про проект

CARPATHIAN GUIDE 2006-2018 © All rights reserved
CARPATHIAN GUIDE